ЗАСТОСУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ СПРИЙНЯТТЯ РОБЕРТА ДЖЕРВІСА У ДОСЛІДЖЕННІ РОЗВІДУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.95.274-284

George Popov

Анотація


Досліджено фундаментальну роль концепції сприйняття у процесі розвитку теорії міжнародних відносин, дослідження розвідки та війни, розроблених видатним американським політологом Робертом Джервісом. Проаналізовано ключові положення його робіт, зокрема щодо впливу когнітивних процесів, упереджень та невірних інтерпретацій на прийняття рішень державними лідерами, функціонування розвідувальних служб та ескалацію міждержавних конфліктів. Особливу увагу приділено застосуванню теорії сприйняття Джервіса до аналізу конкретних історичних кейсів, таких як Іранська революція 1979 року та війна в Іраку 2003 року, висвітлено системні проблеми у взаємодії між політиками та розвідкою. Розглянуто вплив психологічних та політичних факторів на формування уявлень про наміри та можливості інших акторів міжнародної арени, а також проаналізовано перешкоди на шляху об'єктивного сприйняття розвідувальної інформації. На основі синтезу праць Джервіса, виявленоє нерозв'язні дилеми, що виникають у процесі розвідувальної діяльності та прийняття політичних рішень в умовах невизначеності та інформаційної асиметрії. Розглянуті також когнітивні пастки, які можуть призводити до провалів розвідки та помилкових політичних курсів. Підкреслено неминучість певного рівня конфлікту між розвідкою та політиками, зумовлена різними потребами та місіями цих двох груп, а також складність подолання вроджених обмежень людського сприйняття в контексті міжнародної безпеки.

Ключові слова


Концепція сприйняття; міжнародні відносини; розвідка; війна; Роберт Джервіс; когнітивні упередження; прийняття рішень; провали розвідки; Іранська революція; війна в Іраку

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Jervis, R. (1976). Perception and misperception in international politics. Princeton University Press, 464 p.

Jervis, R. (1989). Why intelligence and policymakers clash. Studies in Intelligence, 33(4), 1–16.

Jervis, R. (2010). Why intelligence fails: Lessons from the Iranian Revolution and the Iraq War. Cornell University Press, 320 p.

Froscher, T. (2010). Book review: Why intelligence fails: Lessons from the Iranian Revolution and the Iraq War. Studies in Intelligence, 54(1), 73–77.

Betts, R. K. (1978). Analysis, war, and decision: Why intelligence failures are inevitable. World Politics, 31(1), 61–89.

George, A. L. (1991). Bridging the gap: Theory and practice in foreign policy. United States Institute of Peace Press, 197 p.

Heuer, R. J., Jr. (1999). Psychology of intelligence analysis. Center for the Study of Intelligence, Central Intelligence Agency, 201 p.

Kahneman, D. (2011). Thinking, fast and slow. Farrar, Straus and Giroux, 499p.

Allison, G. T., & Zelikow, P. (1999). Essence of decision: Explaining the Cuban missile crisis (2nd ed.). Longman, 400 p.

Waltz, K. N. (1979). Theory of international politics. Addison-Wesley Publishing Company, 251 p.

Mearsheimer, J. J. (2001). The tragedy of great power politics. W. W. Norton & Company, 592 p.

Gilpin, R. (1981). War and change in world politics. Cambridge University Press, 288 p.

Jervis, R., Lebow, R. N., & Stein, J. G. (1985). Psychology and deterrence. Johns Hopkins University Press, 304 p.

Mintz, A., & Geva, N. (1997). Decision-making under stress: The case of the Egyptian-Israeli conflict. Political Psychology, 18(1), 85–109.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.

Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026