Охарактеризовано значення понять status і stato у давньоримській політичній думці, зʼясовано історичні засади їхньої генези, диференційовано специфічні конотації, яких набували означені терміни в періоди Античності, Середньовіччя, раннього Нового часу. Зауважено, що іменник status початково не мав стосунку до «держави», але позначав приналежність індивіда до конкретної суспільної верстви, характеризувався соціально-економічним змістом, зберігаючи його впродовж пізньої Античності та Середньовіччя. На цьому тлі звертається увага на функціонування колегій у якості прототипів середньовічних цехів.
Артикульовано, що обидва європейські терміни (status і stato) не мали за часів Античності та Середньовіччя значення, тотожного сучасному розумінню «держави». Подібним поясненням варто наділити інший латинський термін – res publica. При цьому, особливу роль у формуванні засадничих понять давньоримської політико-правової думки відіграли мовні та світоглядні запозичення в етрусків.
Підкреслено: Римська імперія за доби принципату та доби домінату формально позиціонувала себе «республікою» не лише за формою правління, але й ототожнювала саме поняття «держави» (грецькою – «політії») з терміном res publica. Варто зауважити, що римська політична культура загалом негативно оцінювала давньогрецьку ідею «монархії», а отже римська державність ніколи не класифікувалася в якості монархічної або автократичної. Цікаво, що інститути Римської імперії (та її візантійського продовження) номінально формувалися за допомогою демократичних процедур (типовий приклад – вибори імператора, схвалення імператорських рішень Сенатом).
Характеризуються «обмежений сюзеренітет» королів, герцогів, графів та «необмежений сюзеренітет» імператорів і римських понтифіків у Середні віки. Пояснюється значення термінів State і État у британській і французькій політичній думці протопарламентського періоду. Контекстуально розглядається підхід Жана Бодена щодо тлумачення «суверенітету». Обґрунтовується теза про тотожність «суверенітету» в термінології Жана Бодена поняттю «державність». Деталізується внесок Ніколо Макіавеллі у теорію держави. Акцентовано, що активне використання італійського поняття stato замість класичного res publica було наслідком популяризації макіавеллізму в європейських інтелектуальних колах. Насамкінець утверджується позиція про те, що термін stato за ранньомодерної доби набув конотації «секулярної держави» на противагу res publica, що репрезентувала ідею римської імперської традиції (translatio imperii) як передусім традиції християнської.

Bodin, Jean. (1993). Les six livres de la République. Un abrégé du texte de l’édition de Paris de 1583. Paris: Librairie générale française, Le Livre de poche. 607 p.

Bodin, Jan. (1958). Sześć ksiąg o Rzeczypospolitej. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. LXXVI+646 s.

Melnyk, Viktor. (2022). Official titles of Roman-Byzantine and Persian political entities as an information source about the form of the state and its international legal personality discourse. Law and State Management, 2, 16–31. https://doi.org/10.32840/pdu.2022.2.2

Babel, Rainer. (2021). Der Frieden von Cateau-Cambrésis 1559. In Verena Arnke, Markus Rohrschneider, Iris Schmidt-Voges, Susanne Westphal, & Joachim Whaley (Eds.), Handbuch Frieden im Europa der Frühen Neuzeit / Handbook of Peace in Early Modern Europe (pp. 857–876). Berlin, Boston: De Gruyter Oldenbourg. https://doi.org/10.1515/9783110591316-042

Becker, Anna. (2013). Jean Bodin on oeconomics and politics. History of European Ideas, 40(2), 135–154. https://doi.org/10.1080/01916599.2013.796163

Moatti, Claudia. (2020). Chapter 6: The notion of res publica and its conflicting meanings at the end of the Roman Republic. In Libertas and Res Publica in the Roman Republic (pp. 118–137). Leiden: Brill. https://doi.org/10.1163/9789004441699_008

Schröder, Peter. (1999). The constitution of the Holy Roman Empire after 1648: Samuel Pufendorf’s assessment in his Monzambano. The Historical Journal, 42(4), 961–983. https://doi.org/10.1017/S0018246X99008754

Kampmann, Christoph. (2021). The Treaty of Westphalia as peace settlement and political concept: From a German security system to the constitution of international law. In Marc Weller, Mark Retter, & Andrea Varga (Eds.), International Law and Peace Settlements (pp. 64–85). Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781108627856.005

Valladares Ramírez, Rafael. (1989). El Tratado de Paz de los Pirineos: una revisión historiográfica (1888–1988). Espacio, tiempo y forma. Serie IV, Historia moderna, 2, 125–138.

Glare, P. G. W. (Ed.). (2012). Oxford Latin Dictionary. Vol. I: A–L & Vol. II. Oxford: Oxford University Press. 2400 p.

Winkel, Laurens. (2004). The Peace Treaties of Westphalia as an instance of the reception of Roman law. In Randall Lesaffer (Ed.), Peace Treaties and International Law in European History: From the Late Middle Ages to World War One (pp. 222–238). Cambridge: Cambridge University Press.

Pallottino, Massimo. (1978). La langue étrusque. Problèmes et perspectives. Paris: Les Belles Lettres. 80 p.

Maškin, N. A. (2002). Istorija starog Rima (9-o izd.). Beograd: Naučna. 590 s.

Capogrossi Colognesi, Luigi. (2014). Law and power in the making of the Roman Commonwealth (L. Kopp, Trans.). Cambridge: Cambridge University Press. XXXII+370 p.

Loewenstein, Karl. (1973). The governance of Rome. Dordrecht: Springer. XXXI+502 p.

Walbank, Frank W. (1949). Roman declaration of war in the third and second centuries. Classical Philology, 44(1), 15–19.

du Plessis, Paul J. (2020). Borkowski’s textbook on Roman law (6th ed.). Oxford – New York: Oxford University Press. XVI+427 pp.

Mousourakis, George. (2007). A legal history of Rome. London – New York: Routledge. XI+282 pp.

Greenhalgh, Paul. (1981). Pompey, the Republican prince. London: Weidenfeld and Nicolson. XVI+320 pp.

Ligandro, Orazio. (2015). “Restitutio rei publicae” tra teoria e prassi politica. Augusto e l’eredità di Cicerone. Annali del seminario giuridico dell’università degli studi di Palermo, 58, 57–130.

Ibbetson, David. (2015). Chapter 3: Sources of law from the Republic to the Dominate. In David Johnston (Ed.), The Cambridge Companion to Roman Law (pp. 25–44). Cambridge: Cambridge University Press.

Stickler, Timo. (2007). The Foederati. In Paul Erdkamp (Ed.), The Blackwell Companion to the Roman Army (pp. 495–514). Oxford: Blackwell.

Melnyk, Viktor. (2024). The Roman Empire and the legal status of the Visigoths: The context of the Lower Danube war of 365–369. Multidisciplinary Reviews, 7 (Special issue), 1–8.

Sivan, Hagith. (1987). On Foederati, hospitalitas, and the settlement of the Goths in A.D. 418. The American Journal of Philology, 108(4), 759–772.

Musset, Lucien. (1965). Les Invasions: Les vagues germaniques. Paris: Presses Universitaires de France. 330 p.

Elder, Olivia. (2022). Citizens of the wor(l)d? Metaphor and the politics of Roman language. The Journal of Roman Studies, 112, 79–104.

Heather, Peter. (2022). Christendom: The triumph of a religion. Dublin: Allen Lane. XXIV+676 pp.

Heather, Peter. (2013). The restoration of Rome: Barbarian popes and imperial pretenders. London: Macmillan. XVIII+470 pp.

Melnyk, Viktor. (2024). The conquest of Italy by the Ostrogoths in 488–493 AD as a formal restoration of the power of the Eastern Roman Empire. Salud, Ciencia y Tecnología – Serie de Conferencias, 3, 1–8.

Luttwak, Edward N. (2009). The grand strategy of the Byzantine Empire. Cambridge, MA, and London: The Belknap Press of Harvard University Press. XIV+498 pp.

Strobeyko, Adam. (2022). The person of the state: The anthropomorphic subject of the law of nations. Journal of the History of International Law – Revue d’histoire du droit international, 25(1), 36–69.

Berger, Adolf. (1953). Encyclopedic dictionary of Roman law (Transactions of the American Philosophical Society). Philadelphia: American Philosophical Society. 480 pp.

Le Goff, Jacques. (2003). L’Europe est-elle née au Moyen Âge? Paris: Seuil. 352 p.

Schmidt, Tilmann. (1989). Der Bonifaz-Prozess: Verfahren der Papstanklage in der Zeit Bonifaz’ VIII und Clemens’ V. Köln – Wien: Böhlau. VIII+473 s.

Wolffe, Bertram P. (1971). The royal demesne in English history: The Crown Estate in the governance of the realm from the Conquest to 1509. London: George Allen and Unwin Ltd. 324 p.

Salter, Alexander William, & Young, Andrew T. (2023). The medieval constitution of liberty: Political foundations of liberalism in the West. University of Michigan Press. XIV+296 p.

Şencan, Selin. (2025). Renaissance humanism and Martin Luther: The birth of nation-states. Dialog. A Journal of Theology, 64, 45–52.

Pasquino, Pasquale. (2021). A genealogy of the concept of sovereignty and its metamorphoses. History of European Ideas, 1–7. https://doi.org/10.1080/01916599.2021.1914935

Franklin, Julian H., & Goldie, Mark. (1991). Sovereignty and the mixed constitution: Bodin and his critics. In James H. Burns (Ed.), The Cambridge History of Political Thought 1450–1700 (pp. 298–328). Cambridge: Cambridge University Press.

Mortimer, Sarah. (2021). Sovereignty beyond natural law: Adam Blackwood’s Catholic royalism. History of European Ideas, 48(6), 682–697. https://doi.org/10.1080/01916599.2021.1975151

Almási, Gábor. (2016). Experientia and the Machiavellian turn in religio-political and scientific thinking: Basel in 1580. History of European Ideas, 42(7), 857–881. https://doi.org/10.1080/01916599.2016.1161531

Donaldson, Peter S. (1989). Machiavelli and mystery of state. Cambridge: Cambridge University Press. XIV+227 p.

Machiavelli, Niccolò. (1994). De principatibus (Giorgio Inglese, Ed.). Roma: Istituto Storico Italiano per il Medio Evo. X+326 pp.

Byatt, Lucinda M. C. (2024). Politico vivere in Niccolò Machiavelli and Donato Giannotti: Monarchy, republicanism and mixed government in Florence. History of European Ideas, 50, 1–22. https://doi.org/10.1080/01916599.2024.2354027

Ardito, Alissa M. (2015). Machiavelli and the modern state: The Prince, the Discourses on Livy, and the extended territorial republic. Cambridge: Cambridge University Press. XII+327 p.

Metin, Abdullah, & Ünal, Serkan. (2023). Classifying forms of government on a global scale. Asian Journal of Comparative Politics, 8(2), 487–515.

Miglietti, Sara. (2018). Sovereignty, territory, and population in Jean Bodin’s République. French Studies, 72(1), 17–34.

Burns, Gene. (1990). The politics of ideology: The papal struggle with liberalism. American Journal of Sociology, 95(5), 1123–1152.