ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В МЕРЕЖЕВОМУ СУСПІЛЬСТВІ


DOI: https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.95.60-71

Sofiia Pyshchyk

Анотація


У статті здійснено комплексне дослідження феномену трансформації ідентичності особистості в контексті становлення мережевого суспільства, що характеризується зростанням ролі цифрових комунікацій, динамічністю соціальних взаємодій та дедалі глибшою віртуалізацією повсякденного життя. Розкрито концептуальну поліфонічність поняття «ідентичність», що відображає плюралізм підходів до його тлумачення у сучасному гуманітарному дискурсі. Систематизовано провідні теоретико-методологічні підходи до вивчення ідентифікації особистості, зокрема есенціалістський, який трактує ідентичність як стабільну сутність, і конструктивістський, що розглядає її як результат соціального конструювання в межах конкретних історико-культурних умов. Зазначено, що в умовах функціонування глобальних інформаційно-комунікаційних мереж формується новий тип ідентичності — «мережева ідентичність», яка відзначається підвищеною мобільністю, відкритістю, поліморфністю, ситуативністю та гібридністю.
Проаналізовано етапи трансформації віртуальної саморепрезентації індивіда: від ранніх форм анонімного цифрового спілкування в чатах і форумах до сучасних соціальних мереж, де користувачі формують публічну репрезентацію власного «Я», базовану на реальній або реконструйованій ідентичності. Висвітлено механізми, за допомогою яких мережеві комунікації не лише розширюють можливості самовираження, але й трансформують уявлення про моральні норми, інтимність, публічність і соціальну відповідальність. Підкреслено, що в деяких випадках віртуальна ідентичність може суперечити реальній, спричиняючи емоційно-психологічні розлади, соціальну дезорієнтацію або навіть розрив зв’язку з повсякденною реальністю.
Доведено, що культурна ідентичність виконує роль посередника у процесі взаємодії в межах гетерогенного, багатоголосого, ціннісно-нормативного поля цифрових мереж, сприяючи культурному діалогу, обміну традиціями та стилями життя. Аргументовано, що попри широкі можливості для самопрезентації та пошуку спільнот за інтересами, мережеве буття вимагає розвитку критичної свідомості, яка є визначальною умовою успішної інтеграції особистості до сучасного інформаційного суспільства. Така свідомість забезпечує збереження здатності до автономного мислення, критичної оцінки соціальних трансформацій і формування ефективних життєвих стратегій.


Ключові слова


мережеве суспільство; віртуальна реальність; інформаційно-комунікаційні технології; ідентичність; самоідентифікація; соціальні мережі

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Lisovyi, V. (2002). Identity. In V. I. Shynkaruk (Ed.), Philosophical Encyclopedic Dictionary. Kyiv: Abris, 233-234.

Stepiko, M. T. (2011). Ukrainian Identity: Phenomenon and Foundations of Formation. Kyiv: National Institute for Strategic Studies, 336 p.

Hnatenko, P. (1999). Identity: A Philosophical and Psychological Analysis. Kyiv: ArtPress Publishing House, 256 p.

Berger, P. L., & Luckmann, T. (1966). The Social Construction of Reality: A Treatise on the Sociology of Knowledge. New York: Penguin Books, 250 p.

Castells, M. (2009). The Power of Identity: The Information Age: Economy, Society, and Culture, Volume II (The Information Age) (2nd ed.). Oxford: Wiley-Blackwell, 539 p.

Jackson, R. L. (1999). The Negotiation of Cultural Identity: Perceptions of European Americans and African Americans. Westport: Greenwood Publishing Group, 159 p.

Bauman, Z. (2000). The Individualized Society. Cambridge: John Wiley and Sons Ltd, 272 p.

Turkle, S. (1995). Life on the Screen: Identity in the Age of the Internet. New York: Simon & Schuster, 347 p.

Bard, A., & Söderqvist, J. (2003). The Netocrats: The New Power Elite and Life After Capitalism. London: Pearson Education, 272 p.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.

Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладається на авторів.
Усі права застережені.
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2026